Автор: Кульчицький С.
Название: Російська революція 1917 року: Новий погляд.
Київ: Наш час, 2008.- 79 с.
ISBN 966-02-3015-X
pdf 5,06 мб
Язык: украинский
Качество: сканированные страницы
Кульчицький Станіслав Владиславович — доктор історичних наук, професор, заступник директора Інституту історії України НАН України
Суть нового погляду на Російську революцію 1917 року полягає у розгляді демократичного і радянського струменів революційного процесу як самостійних. Анархічний за своєю природою радянський струмінь революції в Росії переміг 7 листопада завдяки опануванню рад більшовиками. Опанування більшовиками багатьох рад, передусім у великих містах і на фронті, стало можливим внаслідок перехоплення В.Леніним радянських гасел революції. Після утвердження диктатури більшовики повернулися до своїх програмних гасел і почали проводити засобами терору і пропаганди власну революцію — комуністичну. Автор доводить, що більшовицьку революцію слід розглядати як мутацію революційного процесу в Росії.
Суть нового погляду на Російську революцію 1917 року полягає у розгляді демократичного і радянського струменів революційного процесу як самостійних. Анархічний за своєю природою радянський струмінь революції в Росії переміг 7 листопада завдяки опануванню рад більшовиками. Опанування більшовиками багатьох рад, передусім у великих містах і на фронті, стало можливим внаслідок перехоплення В.Леніним радянських гасел революції. Після утвердження диктатури більшовики повернулися до своїх програмних гасел і почали проводити засобами терору і пропаганди власну революцію — комуністичну. Автор доводить, що більшовицьку революцію слід розглядати як мутацію революційного процесу в Росії.
У книзі аналізуються дії трьох основних політичних сил в Російській революції — ліберально-соціалістичного партійного блоку, рад робітничих і солдатських депутатів, партії більшовиків. Революційний процес оцінюється як цілісний, без поділу на Лютневу і Жовтневу революції. Підкреслюється, що у боротьбі політичних сил завжди перемагали ради, спочатку — в союзі з ліберально-соціалістичними партіями, а потім (на етапі жовтневого перевороту) — з більшовиками. Зроблено висновок про те, що союз з ленінською партією змінив природу рад.
Більшовики заповнили ради власними кадрами, тобто перетворили їх на філію партії. Доводиться, що головною причиною завоювання влади більшовиками стало перехоплення В. Леніним радянських гасел революції. Після утвердження при владі більшовики повернулися до власних програмних гасел, і в завойованій ними країні почалася революція, яка не мала нічого спільного з попередньою. Комуністична революція, як підкреслює автор, була втіленням в життя уявлень вождя партії більшовиків про державу-комуну, які склалися під впливом ідей раннього марксизму.
Більшовики заповнили ради власними кадрами, тобто перетворили їх на філію партії. Доводиться, що головною причиною завоювання влади більшовиками стало перехоплення В. Леніним радянських гасел революції. Після утвердження при владі більшовики повернулися до власних програмних гасел, і в завойованій ними країні почалася революція, яка не мала нічого спільного з попередньою. Комуністична революція, як підкреслює автор, була втіленням в життя уявлень вождя партії більшовиків про державу-комуну, які склалися під впливом ідей раннього марксизму.